Мистецтво

вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів

Мисте́цтво — галузь людської культури, в якій за допомогою знаків через конкретні о́брази світу виражаються його узагальнені сенси[1]. Зазвичай поділяється на літературу, образотворче мистецтво, декоративно-ужиткове, сценічне, музику та архітектуру[2].

В широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність[3].

Укр. слово мистецтво (як і біл. мастацтва) вважається запозиченням зі ст.-пол. misterstwo (від mistrz), що походить од нім. meister (майстер), котре виводиться з лат. magister (навчитель, начальник), утвореного шляхом поєднання слів magis («великий») та histor («знавець», «умілець», згодом — «актор»)[4]. Створення слова приписують редакторам часопису «Основа», або Олені Пчілці.

У багатьох слов’янських мовах термін пов’язаний зі словами «умілець», «вміння», зокрема чеськ. umění та серб. um(j)etnost. Рос. искусство походить від запозиченого за часів християнізації ст.-болг. искоусъ («випробування», «спокуса»)[5] і є історичним свідченням настороженого ставлення православної церкви до художньої творчості.[4] У західноєвропейських мовах використовуються переважно слова латинського походження — фр. та англ. art або ісп. та іт. arte. Відповідником лат. ars в грецькій мові є слово τέχνη, яке спершу означало узагальнено мистецтва, науку, вміння або ремесла. Цей корінь запозичено багатьма мовами, зокрема й українською для таких слів, як техніка.

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE