🤔 Радість, щастя, здоров’я: 1. Внутрішній спокій. 2. Отримувати задоволення від допомоги та підтримки Інших. Відносини. 12R.tv❌✅ Бажаю Вам, Собі та Іншим, щоб наприкінці наступного року кожен із Нас міг сказати: «2022 був найкращим роком мого життя 🙂👍». Marcin Ellwart
Щастя
психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості
Ща́стя — психоемоційний стан цілковитого вдоволення життям, відчуття глибокого задоволення та радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині. Стан чи якість бути щасливим; насолоджувальний досвід чи емоція, що породжується від володіння добром чи задоволення бажань; втіха, приємність; благословенність.
Поняття щастя вивчається в галузі сучасної позитивної психології. Серед науково-популярної літератури по темі можна виділити праці Зелігмана[1], Любомірскі[2] та Дінера.[3]
На думку американського психолога Абрахама Маслоу сутністю щастя є задоволення потреб. Маслоу вважає, що люди мають п’ять рівнів потреб:
фізіологічні потреби — голод, спрага, сонпотреби безпекипотреби спілкування і любовіпотреба в повазіпотреба самореалізації
По задоволенню потреб нижчого рівня виходять на перший план потреби більш вищого порядку. Щаслива людина — це людина, яка задовольняє всі потреби. Оскільки найвищою є потреба самореалізації, можна припустити, що люди щасливі — це люди самореалізовані.
Wikipedia.org:
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F
Піраміда потреб Абрагама Маслоу
Піраміда потреб Абрагама Маслоу — ієрархічна система потреб людини, складена американським психологом Абрагамом Маслоу (англ. Abraham Maslow).
У 1943 р. психолог Абрахам Маслоу, досліджуючи фактори, які впливають на поведінку, розбив їх на п’ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині — більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження). Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.
Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об’єднується в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. В умовах «золотого мільярда» більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні задовольнити свої фізіологічні потреби, тому запити вищих рівнів стають усе сильнішим мотиваційним чинником. Наприклад, коли людина має достатню кількість предметів першої потреби, з її боку буде логічно застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла би робити заощадження, а також завдяки системам медичного і соціального страхування і програмам пенсійного забезпечення та гарантій зайнятості.
Вище від потреби в безпеці розташоване, за Маслоу, бажання людей спілкуватися між собою, кохати та бути коханими, відчувати приналежність до колективу. Як показали дослідження Ґоторна, ці соціальні потреби можуть бути для працівників важливіші за фінансові потреби. Люди також мають потребу у визнанні — їм потрібне відчуття цінності своєї особистості як невід’ємної частини єдиного цілого. Вони потребують поваги, заснованої на досягненнях у змаганні з іншими людьми. Всі ці потреби тісно пов’язані з поняттям статусу, що означає «вагу» або «важливість» людини в очах оточення. Можливість задоволення таких потреб може бути потужним мотиватором.
Маслоу визначив потребу в самовираженні як «бажання стати більшим, ніж ти є, стати всім, на що ти спроможний». Ця потреба найвищого порядку, і задовольнити її складніше за все. Люди, що досягають цього рівня, працюють не просто заради грошей або заради справляння враження на інших, але тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу.
Ієрархія Маслоу — дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте було би помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не обов’язково, щоби потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді це і неможливо), перед тим, як у людини з’являться більш «високі» спонуки. Насправді в кожний конкретний момент людиною рухає цілий комплекс потреб.
Піраміда потреб Маслоу
Маслоу, створюючи у 1940-х рр. свою теорію мотивацій, намагався пояснити, чому в різний час у людей виникають різні потреби. Він вважав, що потреби людини мають ієрархічну структуру з 5 рівнів.
У кожний конкретний момент часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для неї є важливішою або сильною.
- Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для виживання. Вони включають потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальні потреби.
- Потреби в безпеці включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового поліса або пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію).
- Соціальні потреби (потреби в приналежності, дружбі, любові) включають почуття приналежності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.
- Потреби в повазі включають потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні.
- Потреби в самовираженні, самореалізації — потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.
Спочатку споживачі прагнуть задовольнити потреби нижчого рівня, потім можуть думати про задоволення наступної за важливістю потреби. Основний недолік теорії Маслоу зводиться до того, що їй не вдалося врахувати індивідуальні відмінності людей. Виходячи з минулого досвіду, одна людина може бути найбільше зацікавлена у самовираженні, у той час як поведінка іншої буде в першу чергу визначатися потребою у визнанні, соціальними потребами.
Маслоу вважає, що психічні (фізіологічні) потреби середнього громадянина задовольняються на 85 %, екзистенційні — на 70, соціальні — на 50, престижні — на 40, самовираження — на 10 %. Статистика говорить, що тільки один-два відсотки людей прагне до вершини піраміди А. Маслоу.
Я рекомендую музичні відеокліпи онлайн (YouTube.com) – index: 7hi7.com/music, o5go.com, 12R.TV/music, 0-zz.com
Українська мова
мова слов’янської групи, державна мова України
Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑ̽ˈjɪnʲsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽], історичні назви — ру́ська, руси́нська — національна мова українців. Належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Є державною мовою в Україні.
Число мовців — близько 45 млн, більшість із яких проживає в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США й інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб; вона є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Українська_мова
Україна
держава у Східній Європі
Украї́на (МФА: ʊkrɐˈjɪn̪ɐ) — держава, розташована в Східній і в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, держава-правонаступниця Української Радянської Соціалістичної Республіки[4][5], Союзу Радянських Соціалістичних Республік[4][5] та одночасно — Української Народної Республіки, Гетьманщини, Королівства Руського й Київської Русі. Площа становить 603 548 км²[6] населення, за оцінкою держслужби статистики, складає 43 733 762 осіб станом на 1.7.2020 (з урахуванням окупованого Криму). Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі.[7] Межує з Республікою Білорусь на півночі, Польщею, Словаччиною та Угорщиною — на заході, Румунією і Республікою Молдова — на південному заході, Російською Федерацією на сході й північному сході. На півдні й південному сході омивається Чорним та Азовським морями.
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0